Головна | Реєстрація | Вхід | RSSНеділя, 23-Липень-2017, 22:32

Березнянська загальноосвiтня школа I-III ступенiв


Меню сайта
Виховна робота
Психологічна служб
Наше опитування
Оцініть наш сайт
1. Відмінно
2. Добре
3. Непогано
4. Жахливо
5. Погано
Всього відповідей: 35
Шкільна форма - за чи проти?
1. проти
2. за
3. мені байдуже
Всього відповідей: 24
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Сайт відвідали
Друзі сайту
http://menaosvita.ucoz.com/ http://siniavaschool.ucoz.ua/ http://berezna.ho.ua/ http://zhovtneva46scho.ucoz.ua/ http://diagova-zosh.edukit.cn.ua/

Матеріали

Головна » Файли » Матеріали для уроків » Фізика

Пода Н.С. Урок на тему: "Розвиток космонавтики" 10 клас
30-Січень-2016, 17:13
Тема уроку: Штучні супутники Землі. Розвиток космонавтики. Мета уроку: • навчальна: Ознайомити учнів із поняттям штучного супутника Землі, космічних швидкостей та їх змісту; формувати вміння розраховувати першу космічну швидкість; розглянути історію космонавтики, її наукову і практичну значимість; продовжити формувати в учнів навичок і вмінь розв'язувати типові фізичні задачі, застосовуючи набуті знання; • розвиваюча: Розвивати логічне мислення, допитливість учнів; формувати вміння застосовувати знання для пояснення явищ природи; • виховна: Виховувати почуття любові до рідної Землі, прагнення до самоосвітньої діяльності. Тип уроку: комбінований урок. Обладнання: підручник, мультимедіапроектор, фото - і відеоматеріали. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу Форма організації навчальної діяльності: колективна робота, індивідуальна робота, випереджувальні завдання, пошукова робота. Методи та прийоми навчання: 1. Інформаційно-рецептивний: а. Вербальний – виклад інформації, пояснення. б. Наочний – використання мультимедійної презентації, перегляд відео. в. Практичний – розв’язування задач. 2. Репродуктивний – розв’язування задач. 3. Інтерактивні – колективна робота зі слайдами, прийом «Учені та їхні відкриття», розгляд проблемної ситуації. Міжпредметні зв’язки: історія, інформатика, математика, астрономія, географія. Обладнання: комп’ютер, мультимедійна дошка, презентація з теми «Штучні супутники Землі. Розвиток космонавтики», презентація «Українські творці космічної науки»; відеоматеріали: «Штучні супутники», «Україна – космічна держава», «Застосування штучних супутників». ХІД УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА Перевірка стану готовності учнів до уроку. Створення передумов позитивного клімату до навчальної діяльності на уроці. Доброго дня. Сьогодні на уроці я вам бажаю гарного настрою, доброго самопочуття та плідної роботи впродовж усього уроку. (урок супроводжується демонстрацією презентації «Штучні супутники Землі. Розвиток космонавтики.») ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ Перед тим, як ми перейдемо до вивчення нової теми, давайте перевіримо виконання домашнього завдання. Фронтальне опитування 1. Що називається гравітаційною взаємодією? (Гравітація або тяжіння — властивість тіл із масою притягуватись одне до одного.) 2. Сформулюйте закон всесвітнього тяжіння, наведіть його математичний запис. (Два тіла з масами m1 та m2 притягують одне одного із силою F прямо пропорційною добутку мас і обернено пропорційною квадрату відстані між ними F= G *(m1m2/r2)) 3. Яку силу називають силою тяжіння? (Гравітаційну силу, з якою Земля притягує тіла). 4. Поясніть фізичний зміст прискорення вільного падіння). (Прискорення вільного падіння (позначення g) — прискорення, яке отримує тіло, рухаючись під впливом сили тяжіння Землі). ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ І ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ Серед праць І. Ньютона, присвячених відкриттю закону всесвітнього тяжін-ня, можна знайти рисунок, приведений нижче. Що він означає? Уявіть, що ви сто-їте на краю прямовисної скелі, біля вас – гармата й кілька ядер. Якщо просто зі-штовхнути ядро зі скелі, воно падатиме вниз по прямій, а якщо випустити ядро з гармати в напрямку горизонту, то воно падатиме по параболі. А як буде рухатись ядро, якщо весь час збільшувати його початкову швидкість? ІV. ФОРМУВАННЯ НОВИХ ЗНАНЬ Сьогодні на уроці ми трохи розширимо свої знання про розвиток космонавтики, штучні супутники Землі, почуємо легенди про польоти, видатні відкриття конструкторів космічних апаратів, труднощі ракетобудування українських вчених, дізнаємось про штучні супутники Землі. Слайд 1 Тема уроку. Слайд 2 Епіграф План 1. Історія польотів. 2. Штучний супутник Землі. 3. Перша, друга і третя космічна швидкість. 4. Розвиток космонавтики. 1. Світовий простір, який оточує Землю, називають грецьким словом космос. Ще з давніх-давен він привертав увагу людей, які спочатку прагнули лише злетіти в повітря, щоб оглянути Землю з висоти пташиного польоту. Коли ж люди навчилися літати і ця мрія збулася, постала проблема польоту за межі атмосфери – в космос. Він приваблював не тільки своєю загадковістю, а й новими можливостями для діяльності людини. 2. Люди у всі часи хотіли спробувати піднятися у небо, але всі кинуті тіла падали на землю і лише Ньютон у своїх працях показав як можна здійснити перехід від простого падіння тіла по параболі до орбітального руху тіла навколо Землі. «Кинутий на землю камінь, - писав Ньютон, - відхилиться під дією тяжіння від прямолінійного шляху і, описавши криву траєкторію, впаде нарешті на Землю. Якщо його кинути з більшою швидкістю, то він впаде далі». При деякому значенні початкової швидкості тіло, кинуте по дотичній до центру Землі, під дією сили земного тяжіння може рухатися навколо Землі по колу, не падаючи на Землю і не віддаляючись від неї. Воно буде рухатись навколо Землі на деякій постійній відстані від її поверхні, перетворившись на її штучного супутника. Слайд 3. Штучний супутник Землі – це тіло, яке рухається на певній висоті над поверхнею Землі по коловій орбіті. Єдиним природним супутником Землі є Місяць, за рухом якого ми можемо спостерігати навіть без телескопа. Відео 1 «рух штучних супутників» Космічні апарати широко використовують для вирішення багатьох практичних проблем, що стоять перед людством, застосовуються для розв’язання наукових і практичних завдань народного господарства – радіозв’язку, телебачення, навігації, метеорології, космічного землезнавства. 3. Швидкість, яку необхідно надати тілу у горизонтальному напрямі, щоб воно стало штучним супутником, який рухається коловою орбітою називають першою космічною швидкістю. Для запуску штучних супутників застосовують ракети, що піднімають супутник на задану висоту і надають йому в горизонтальному напрямі необхідну швидкість. Після цього супутник відділяється від ракети-носія і продовжує подальший рух під дією лише гравітаційного поля Землі, і це поле надає супутнику прискорення, що є прискоренням вільного падіння . Разом з тим, супутник рухається по коловій орбіті, а доцентрове прискорення можна визначити за формулою: . Врахувавши формулу отримаємо: . Це формула для колової швидкості руху супутника, тобто такої швидкості, яку має супутник, рухаючись по коловій орбіті радіусом R на висоті h. Підстановка в формулу числових даних приводить до наступного результату: . Надати тілу такої величезної швидкості вперше вдалося лише у 1957 році, коли під керівництвом нашого земляка, головного конструктора, академіка С.П.Корольова було запущено перший у світі штучний супутник Землі. Запуск цього супутника – результат видатних досягнень у галузі ракетної техніки, електроніки, автоматичного управління, обчислювальної техніки і небесної механіки. Давайте подумаємо, а що буде, якщо запустити супутник зі швидкістю більшою за першу космічну? Якщо ще збільшували швидкість тіла, воно летітиме далі від Землі. При початковій швидкості більше 7,9 км/с космічний апарат рухається навколо Землі по криволінійній траєкторії – еліпсу. Чим більша початкова швидкість, тим більш витягнутий еліпс. При досягненні деякого значення швидкості, яку називають другою космічною швидкістю, еліпс перетворюється в параболу і космічний корабель покидає орбіту Землі і починає рухатись навколо Сонця. Якщо надати супутникові швидкість 16,7 км/с, він покидає межі Сонячної системи і стає супутником Галактики. Цю швидкість називають третьою космічною швидкістю. Слайд 4 Розв’язування задачі. Відео 2 «Застосування штучних супутників» Завдяки дослідженням, проведеним зі штучних супутників Землі, вчені внесли поправки до наших уявлень про форму та розміри Землі, а також змогли точніше визначити географічні координати вузлових точок вимірюванням на місцевості за допомогою побудови системи трикутників та виміру всіх їхніх кутів (тріангуляційні системи). Сучасна апаратура дає змогу на невеликій фотографії (6*6 см), зробленій із висоти 250 км, виявити понад 100 млн. окремих деталей. При цьому застосовують багатозональне фотографування. Важливу роль відіграють телевізійні методи, що не вимагають повернення космічного апарата на Землю, дослідження в інфрачервоному та мікрохвильовому діапазонах. За допомогою радіовипромінювань можна вивчати фізичний стан земної поверхні до глибини 10 м, виявляти стан вологості ґрунту. Космічні методи дають можливість оцінювати товщину снігового покриву, а отже і наявні запаси вологи, вивчати снігові лавини та гірські льодовики, склад і стан ґрунтів, прогнозувати майбутні врожаї, вивчати райони захворювань рослин, за кількістю опалого листя визначати ступінь ураження лісу комахами. Спостереження з космосу допомагають виявляти спрацьованість шосе і злітно-посадочних смуг на аеродромах. Тими самими методами контролюють стан навколишнього середовища: легко виявляють димові шлейфи лісових, торф’яних і степових пожеж, визначають їх розміри і напрям руху. З космосу добре помітно забруднення атмосфери (пилові бурі, димові факели заводів, теплових електростанцій, можна виявити хімічний склад компонентів диму) і водяних басейнів (розрізняють хімічне та біологічне забруднення). Методи космічної зйомки дають змогу оновлювати й уточнювати географічні карти, оскільки берегова лінія багатьох замкнених морів пересувається, зміщуються лінії лісів і пустель, ростуть міста, створюються водоймища. Усе це значно легше зареєструвати з борту ШСЗ. За допомогою ШСЗ проводять пошуки корисних копалин, з високою точністю визначають координати окремих пунктів Землі, з’ясовують швидкості відносного руху окремих материків, земної кори. За змінами погоди щоденно спостерігає близько 8000 метеорологічних станцій, за даними яких складають синоптичні карти. Відео 3 «Україна – космічна держава». Українські вчені, конструктори, ракетобудівники та численні наукові установи, конструкторські бюро, промислові підприємства були причетні до всіх важливих космічних проектів Радянського Союзу: запуску першого штучного супутника Землі; польоту першої людини в космос; програм польотів на Місяць та планети Сонячної системи; міжнародної програми «Інтеркосмос»; запуску орбітальних станцій «Салют» і «Мир»; запуску космічного ракетного комплексу «Енергія-Буран». Створене в лютому 1992 р. Національне космічне агентство України взяло під своє управління понад 30 конструкторських бюро, наукових організацій та установ, військових частин і промислових підприємств, які безпосередньо займалися космічною діяльністю. Україна стала відома на світовому ринку своєю космічною продукцією: ракетами-носіями «Циклон», «Дніпро»; космічними апаратами «Січ»; апаратурою стикування «Курс» для Міжнародної космічної станції та іншими супутниковими системами Провідні підприємства галузі беруть участь у реалізації понад 50 міжнародних космічних проектів, найбільш значні з яких «Морський старт», «Дніпро», «Наземний старт», «Циклон-4», «Вега», «Спектр». Укладено угоди про співпрацю з багатьма країнами світу: Росією, США, Бразилією, Китаєм, Індією, країнами Європейського Союзу. Розповідь вчителя. Мабуть, оте нестримне бажання подолати земне тяжіння, бодай зазирнути за виднокіл і підштовхнуло, надихнуло наших великих земляків до геніальних відкриттів. Микола Кибальчич, Юрій Кондратюк, Костянтин Ціолковський, Сергій Корольов — українці, які багато зробили для того, щоби людство проклало дорогу в космос. Поки ваші одногрупники будуть зачитувати повідомлення, ви систематизуєте отримані знання в таблицю у вигляді: Розвиток космонавтики: Проект першого у світі реактивного літального апарата запропонував ще у 1881 р. відомий учений Микола Іванович Кибальчич. Перебуваючи у Петропавлівській в'язниці (Петербург) учений невтомно працював над своєю заповітною мрією: пошуком принципу руху літального апарата для міжпланетного сполучення. Яку ж треба мати силу волі, як треба любити людей, щоб, знаючи про свою близьку й неминучу смерть, творити свою зоряну дисертацію! Навіть перед смертю останнім бажанням Кибальчича було скласти схему реактивного літального апарата. Це був оригінальний проект, призначений для польоту людини. Проект апарата — геніальне передбачення розвитку техніки; обґрунтування ідеї космічного корабля з ракетним двигуном. Тільки під час жовтневої революції 1917 р. в секретному архіві поліції знайшли нерозпечатаний пакет повітроплавного пристрою Миколи Кибальчича , де було розглянуто будову порохового двигуна, керування польотом за рахунок зміни кута нахилу двигуна ,забезпечення стійкості апарата тощо. Талановитого винахідника по праву вважають піонером ракетної техніки. Наукові проекти космічних літальних апаратів запропо¬нував «батько ракетної техніки» Костянтин Едуардович Ціолковський через 15 років після смерті М. Кибальчича. Він говорив: «Ми живемо більше життям космосу, ніж життям землі». Космічним польотам і дирижаблебудуванню він присвятив усе своє життя. Ще в 1903 р. було опубліковано працю К. Ціолковського під назвою «Дослідження світових просторів реактивними приладами», в якій автор докладно розробив теорію ракети як єдиного двигуна, здатного доправити людину до інших планет Сонячної системи. 1911 року К. Ціолковський передрік: «Людство не залишиться вічно на Землі, а, в погоні за світлом і простором, спочатку боязко проникне за межі атмосфери, а потім завоює собі весь навколосонячний простір» В усіх енциклопедичних та інших виданнях вказано, що К. Ціолковський — великий російський учений. Але якщо розглянути родовід ученого, то виявиться, що його предки з України. Рід у сім'ї Ціолковських вели від нашого земляка— Северина Наливайка. До речі, брат Костянтина Едуардовича деякий час підписувався «Ціолковський-Наливайко». Його предки походять з Волині. Праці К. Ціолковського, Ю. Кондратюка започаткували великі космічні програми в США, СРСР, в інших країнах світу. Крім них, своїми відкриттями наближали день польоту першого штучного супутника, а згодом і першого землянина й інші українські вчені: Олександр Засядько, Архип Люлька, Микола Духов і особливо Сергій Павлович Корольов, наш земляк, уродженець міста Житомира. Він тривалий час був генеральним конструктором балістичних ракет і космічних кораблів. Саме під його керівництвом відбувся запуск першої безпілотної крилатої ракети ще у далекому 1934 р. Він керував запуском першого штучного супутника Землі 4 жовтня 1957 року, що започаткував космічну еру на Землі. Під керівництвом С. Корольова 1959 р. перша автоматична станція типу «Луна» досягла Місяця. Пізніше він керував запуском автоматичних міжпланетних станцій «Луна-5», «Луна-9», «Венера-2», «Венера-3». Але чи не найбільшим досягненням ученого є підготовка й керування польотом першого пілотованого космічного корабля «Восток-1» 12 квітня 1961 року з першим космонавтом Юрієм Олексійовичем Гагаріним. (перегляд відеоролику –Ю.О.Гагарин – 12 апреля 1961г) Виступ учня. Презентація «Українські творці космічної науки». V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК Давайте підсумуємо отриману інформацію: 1. Яку швидкість треба надати тілу, щоб воно стало штучним супутником Землі? (7,9 км/с) 2. Яку швидкість треба надати тілу, щоб воно стало штучним супутником Сонця?(11,2 км/с) 3. Яку швидкість треба надати тілу, щоб воно стало штучним супутником Галактики, як Вояджер-1? (більше 16,7 км/с, у Вояджера – 45 км/с) 4. На які два класи поділяються штучні супутники? (науково-дослідні ат прикладні) Виступ учня «Наукове та практичне значення космонавтики» VІ. ПІДСУМКИ УРОКУ. Нині космічна галузь стала однією з ключових галузей національної економіки, а космічна діяльність України є складовою міжнародних зусиль із дослідження та використання космічного простору. Україна бере участь у розробці розгінних блоків для вантажних ракет у проектах НАСА та Європейського Союзу і будує для них блоки ракет. Людина підкорила космос. Досягла там чималих результатів. Але це неможливо було би зробити, якби вона не мала надійної опори на Землі. Україна відіграє важливу роль у ракетобудуванні та приймає активну участь у реалізації міжнародних космічних проектів по запуску супутників, ракет та міжпланетних станцій. Прослухавши стільки пізнавальної інформації, давайте закріпимо отримані знання за допомогою вправи «Учені та їхні відкриття»: один з учнів називає прізвище вченого, а сусід по парті має швидко назвати його відкриття чи вклад в розвиток фізики або космонавтики чи сказати чим відома ця людина. Отже, сьогодні на уроці ми розглянули поняття штучного супутника Землі, з’ясували умови, необхідні для запуску ракет, міжпланетних станцій та супутників. Визначили роль України в розвитку космонавтики. VІІ. РЕФЛЕКСІЯ Сьогодні на уроці я - дізнався (дізналася)... - зрозумів (зрозуміла)… - найбільші труднощі я відчув (відчула)… - не вмів (вміла) тепер вмію… - на наступному уроці мені цікаво буде дізнатись про… (Оголосити оцінки за урок, враховуючи критерії оцінювання) VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Повторити п. 6-11, підготуватись до контрольної роботи з теми «Динаміка» Створити таблицю видатних людей, які зробили вклад в розвиток космонавтики. Творче завдання: підготувати матеріал для статті з теми: «Космонавтика»
Категорія: Фізика | Додав: nataliiapoda
Переглядів: 238 | Завантажень: 0
Всього коментарів: 0
avatar
Годинник

Наша кнопка
Banner_1.gif



Наш сайт існує

Пошук на сайті

Календар

Фото дня

Останні статті
Показать другие

Останні коментарі
admin_AAF
Посилання оновлено
admin_AAF
Посилання оновлено
nazar
як малювати
Михайло
який пароль архіву?
алла
повний курс малюнка і живопису

Останнє на форумі
Випуск-1015. 11-Б клас
Ответов: 0
Випуск-2015. 11-А клас
Ответов: 0
Випуск-2014
Ответов: 0
Випуск 2009
Ответов: 0
Ділимось поезією.
Ответов: 0

Тегі

Погода

Архів записів

Вверх
Copyright MyCorp © 2017
Сайт створено у системі uCoz